- шаркотіти
- —————————————————————————————шаркоті́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шаркотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
шаркотіння — я, с., розм. Дія за знач. шаркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шаркотіти — очу/, оти/ш і шаркота/ти, очу/, о/чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до шаркати … Український тлумачний словник
шаркотіти — [шаркоут’і/тие] коучу/, коти/ш, котиемо/, котиете/; нак. коти/, коут і/т … Орфоепічний словник української мови
шаркотати — див. шаркотіти … Український тлумачний словник
човгати — (терти, шкребти по якійсь поверхні, видаючи шарудіння, шерхіт), шаркати, шаркоті[а]ти, шурхати, шурхота[і]ти; шкрьобати (взуттям) … Словник синонімів української мови